За інформацією: Суспільне Хмельницький.
Нікіта пише, січень 2026 року, Хмельниччина. Суспільне Хмельницький
Коли в Нікіти вперше розірвалося око — лікарі розглядали його видалення. Тоді, розповіла Віта, розпочала шукати допомогу по всьому світу — через соцмережі, фонди, лікарів.
"Буквально на наступний день до мене постукалася в особисті людина на ім'я Джанін Фанк. Вона з Америки. І вона мені розповіла про те, що її дочка Каріса померла, на жаль, від схожого синдрому. І вона пожертвувала дві рогівки у банк рогівок в Америці. І вона має "конекти" (ред. — зв'язки) з людьми, які мають проблеми з зором. І саме з цим інститутом".
Операції погодилися провести у Лондоні. Грошей у родини не було. Частину витрат взяли на себе незнайомі люди, пояснила жінка.
"В один момент мені дзвонить Джанін і каже, що ми зібрали гроші. Ендрю, пілот американських авіаліній, сказав, що він вже заплатив з якогось фонду у лікарню. І через тиждень я дізналась, що це ніякий не фонд. Він просто виклав сам свої гроші. Це було 16,5 тисяч доларів".
Нікіта з мамою Вітою, січень 2026 року, Хмельниччина. Суспільне Хмельницький
Першу пересадку рогівки лікарі провели успішно. Зір вдалося зберегти, розповіла жінка. Попереду ще операції, імплантація слухового пристрою та лікування за кордоном. Про свій досвід Віта вирішила написати книгу.
"Вона може буде називатися "Ця історія не про хворобу". Тому що ця історія буде саме про дива, про наполегливість, про мужність маленької дитини, про те, наскільки вона це розуміє. Про те, що коли в тебе є мета, то трапляються на певних етапах твого життя люди, події, які треба бачити, якими треба користуватися".
