За інформацією: Суспільне Хмельницький.
Спалювання сухої трави несе екологічну та техногенну загрозу, березень 2026 року, Хмельниччина. Пресслужба Головного управління ДСНС у Хмельницькій області
З початку 2026 року на Хмельниччині сталося майже 80 пожеж в природних екосистемах. За спалювання сухостою до відповідальності притягнули понад 70 людей.
Про це Суспільному розповів начальник сектору зв'язків із ЗМІ та роботи з громадськістю ДСНС Хмельниччини Олександр Гулько.
З його слів, з початку 2026 року виникло 404 пожежі, п'ята частина з них — в природних екосистемах.
"76 пожеж було зафіксовано саме в природних екосистемах. Це ті пожежі, які відбуваються під час неконтрольованого спалювання сухостою. До адміністративної відповідальності за спалювання сухої рослинності притягнуто наразі 77 людей".
Олександр Гулько зазначив, що спалювання сухої трави та листя — це не просто шкідлива звичка, а екологічна та техногенна загроза.
"Це не "добриво" для ґрунту, бо це міф. Насправді наслідки дуже серйозні, такі от, як знищення екосистеми та родючості, бо вогонь виступає стерилізатором для ґрунту. Також після пожеж спостерігається загибель мікроорганізмів, що впливає на утворення гумусу. При спалюванні азотисті сполуки випаровуються, замість того щоб живити землю. І звісно ж, у вогні гинуть комахи, плазуни, дрібні ссавці (їжаки, зайченята) та птахи, що гніздяться на землі".
Начальник сектору зв'язків із ЗМІ та роботи з громадськістю ДСНС Хмельниччини розповів, що дим від багаття шкодить навколишньому середовищу.
"Від спалювання рослинності у повітря потрапляє чадний газ, який блокує постачання кисню до тканин організму; бензопірен — канцероген, що провокує рак; діоксини —небезпечні речовини для імунної системи; пил та важкі метали, які з димом потрапляють у легені".
Вогнеборці загасили більше 400 пожеж від початку 2026 року, березень 2026 року, Хмельниччина. Пресслужба Головного управління ДСНС у Хмельницькій області
Також, за словами Олександра Гулька, навіть невелике вогнище може стати причиною великих пожеж.
"За наявності вітру, вогонь миттєво стає некерованим. Він може перекинутися на ліси та будівлі. А ще вогонь пошкоджує лінії електропередач та газові мережі".
Як зазначив начальник сектору зв'язків із ЗМІ та роботи з громадськістю ДСНС Хмельниччини, в Україні передбачена адміністративна відповідальність за випалювання рослинності.
"Є досить суворе покарання, оскільки такі дії прирівнюються до завдання шкоди довкіллю та створення загрози життю людей. Штрафи регулюються Кодексом України про адміністративні правопорушення (КУпАП). Для громадян сума штрафу може бути від 3 тисяч 60 гривень до 6 тисяч 120 гривень, а для посадових осіб — від 15 тисяч 300 гривень до 21 тисячі 420 гривень".
Олександр Гулько розповів, якщо вогонь розводять у лісі або поблизу нього, що створює загрозу лісової пожежі, суми вищі, відповідно до статті 77 КУпАП.
"Звичайне порушення для звичайних громадян може коштувати від 1 тисячі 530 до 4 тисяч 590 гривень, для посадових осіб — від 4 тисяч 590 до 15 тисяч 300 гривень. В якщо це було знищення або пошкодження лісу внаслідок необережного поводження з вогнем, то громадяни сплатять від 4 тисяч 590 до 15 тисяч 300 гривень штрафу, посадові особи — від 10 тисяч 710 до 30 тисяч 600 гривень".
Начальник сектору зв'язків із ЗМІ та роботи з громадськістю ДСНС Хмельниччини зазначив, що під час дії воєнного стану покарання будь які протиправні діяння мають жорсткіше покарання.
"Важливо пам'ятати, що з березня 2022 року навмисні підпали (особливо масштабні) можуть розцінюватися не просто як адмінпорушення, а як кримінальний злочин. Відповідно до статті 113Диверсія. Вчинення з метою ослаблення держави вибухів, підпалів або інших дій, спрямованих на масове знищення людей, заподіяння тілесних ушкоджень чи іншої шкоди їхньому здоров’ю, на зруйнування або пошкодження об’єктів, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення, а також вчинення з тією самою метою дій, спрямованих на радіоактивне забруднення, масове отруєння, поширення епідемій, епізоотій чи епіфітотій. КК України, спалювання сухостою під час війни може вважатися діями, спрямованими на послаблення держави (через відволікання сил ДСНС, задимлення територій та знищення майна). За це передбачено позбавлення волі на строк 15 років або довічне ув'язнення".
Рятувальники за допомогою дронів можуть вичисляти паліїв, березень 2026 року, Хмельниччина. Пресслужба головного управління ДСНС у Хмельницькій області
Олександр Гулько зазначив, що задля виявлення загорянь до роботи залучають техніку різних видів.
"З початку пожежонебезпечного періоду до патрулювань в природних екосистемах області 18 разів було залучено БПЛА для виявлення загорянь сухої рослинності. Оскільки область має велику кількість сільськогосподарських угідь та лісів, заходи проводяться комплексно: роз’яснення, а далі виявляють та штрафують паліїв сухої трави. Рятувальники з поліцією регулярно запускають безпілотники над громадами. Камера фіксує дим або момент підпалу і оператор передає координати групі, яка виїжджає прямо до "місця злочину".
В області, за словами начальника сектору зв'язків із ЗМІ та роботи з громадськістю, створені спеціальні групи, для моніторингу пожежонебезпечної поведінки. Також рятувальники проводять зустрічі з мешканцями громад, роз’яснюють про екологічну шкоду та адміністративну відповідальність.
"Зафіксувавши порушення, офіцери-рятувальники громад притягують осіб до адміністративної відповідальності. Наразі жителі громад активно стали повідомляти на "101" про сусідів-паліїв, оскільки через сильне задимлення та страх за власне житло толерантність до таких "традицій" зникає. У випадку, якщо помітили задимлення варто не зволікати і одразу телефонувати "101".
