За інформацією: Суспільне Хмельницький.
Наталія Полійчук готує лежні за давнім сімейним рецептом, який успадкувала від своєї бабусі, березень 2026 року, Хмельниччина. Суспільне Хмельницький
Місцеву традицію приготування лежнів з гречаного борошна зберігає жителька села Балин Кам'янець-Подільської громади, що на Хмельниччині, Наталія Полійчук. Страву готує за давнім сімейним рецептом, який успадкувала від своєї бабусі.
Особливості приготування лежнів з гречаного борошна, які можна їсти під час посту, Наталія Полійчук розповіла Суспільне Хмельницький.
За її словами, раніше лежні часто готували як на святковий стіл, так і на щодень.
"Сьогодні гречані лежні готуємо не так часто, але в нашій родині цей рецепт зберігаємо саме таким, як навчила мене ще моя бабуся".
Господиня розповіла, спочатку готує начинку для лежнів.
"Відварюю картоплю, ретельно виминаю. До картоплі додаю домашній сир, бажано кислуватий, доводжу до смаку по солі і перемішую начинку до однорідності".
Жінка зазначила, секрет смаку лежнів полягає в особливій техніці роботи з тістом. Основою страви є лемішка, яку заварює на кип’ятку з гречаного та пшеничного борошна.
"На три частини гречаного борошна варто брати одну частину пшеничного, ретельно змішати. Пшеничне борошно додає тісту необхідної клейковини, аби лежні тримали форму і не тріскалися під час смаження".
За словами Наталії Полійчук, точних пропорцій грамування води та борошна не має.
"Усе кладу на "око", зважаючи на досвід та інтуїцію. Лемішка має бути густою, але не забитою, а такою, щоб викладати ложкою на долоню і ліпити. На літр води може піти близько 500-700 грамів борошняної суміші.
Господиня розповіла, у каструлі потрібно закип'ятити воду, підсолити її, а тоді зменшити вогонь на мінімум.
"Тонкою цівкою всипаю борошно, постійно помішуючи ложкою. Треба дуже ретельно вимішати масу, щоб не залишилося жодної грудочки. Тісто заварюється швидко, і в процесі видно, коли борошна вже досить. Тоді його одразу знімаю з вогню".
Жінка пояснила, з тістом потрібно працювати швидко, поки воно трохи гаряче або тепле. Саме тоді воно м’яке та "слухняне". Як тільки маса охолоне, ліпити з неї буде важче.
"Беру ложку завареної лемішки, формую кульку, розплескую її на долоні, а всередину кладу картопляно-сирну начинку. Защіпую краї, як у пиріжках".
Сформовані лежні, які за формою нагадують продовгуваті пиріжки, господиня розповіла, викладає на сковорідку, розігріту з олією. Завдяки плескатій формі вони просмажуються рівномірно. Смажить їх з кожного боку до хрусткої скоринки. До столу лежні подає зі сметаною.
За словами Наталії Полійчук, з начинками, зазвичай, не експериментує, бо в родині завжди робили лежні з картоплею та кислим сиром.
"Проте кожний може спробувати підібрати щось на власний смак: квашену капусту, наприклад, чи гриби".
Готувати лежні за родинним рецептом, розповіла господиня, вчить доньку та онуку. Хоче, аби наступні покоління продовжували готувати традиційну страву.
