Росоловські з великою любов’ю популяризують туристичні стежки й цікавинки села. Фото: з родинного архіву
А починалося все з того, що батькові потрібно було після складних воєнних років відновити здоров’я.
Офіцеру запасу Михайлу Росоловському, коли він у 2015 році пішов добровольцем в АТО, виповнилося 57. Проте це не зупинило чоловіка у прагненні захищати країну. Три роки життя він віддав у бойових точках Луганської та Донецької областей. У цивільному житті працював у Харкові на енергетичному підприємстві. Михайло свого часу закінчив військову кафедру Львівського політехнічного інституту, планував підписати контракт на п’ять років, проте сім’я переконала лише на три. Нині його син Ростислав Росоловський, також доброволець, з 2022 року захищає країну від ворога у лавах Збройних сил України.
Нині у селі Чесники на Франківщині донька ветерана Роксолана Росоловська з батьками розвивають власну справу. Раніше, сім’я мешкала в Харкові, хоча родом подружжя Галини та Михайла Росоловських з Прикарпаття. Саме сюди свого часу повернулася спочатку пані Галина, бо треба було доглядати стареньку матір, котра хотіла доживати віку лише у власній хаті. Згодом, після участі в АТО, приїхав і Михайло. А ще через кілька років до них приєдналася донька Роксолана. Спільно сім’ї вдалося відкрити власну справу, котра нині має назву «Опільські олії». Опільські, бо ця місцевість у Рогатинському районі носить назву Опілля.
Усе з нуля
А починалося все з того, що пану Михайлу потрібно було після складних воєнних років відновити здоров’я. Вирішили зосередитися на натуральному харчуванні, зокрема корисних оліях. Якість покупних не задовольняла. Тоді родина придбала прес для відтискання лляної олії. Результат перевершив сподівання. Олія виявилася настільки духмяною й смачною, що Росоловські вирішили продовжити цю справу. До того ж від споживання домашньої олії поліпшився стан здоров’я пана Михайла. Активно долучилася до популяризації власної продукції через багатьох друзів, колег та знайомих пані Галина.
Потроху вийшли на рівень, що перевищував власне споживання. Тому згодом офіційно зареєстрували домашнє виробництво. Також подали документи на виготовлення технічних умов в Івано-Франківський інститут метрології та стандартизації. Потім розробили дизайн етикетки, де вказані дата виготовлення, виробник, склад продукту. Чого, до речі, багато крафтових виробників не дотримуються. Нині у потужностях родини чотири преси, у виробництві 12 видів олій: лляна, гарбузова, рижієва, кунжутна, конопляна, гірчична, макова, розторопші, волоського горіха… Працюють сьогодні втрьох – мама, тато й Роксолана, проте шукають помічників, щоб розширити виробництво. 24 серпня 2019 року вони вперше заявили про себе як «Опільські олії» на виставці, тому вважають цю дату своєрідним днем народження торгової марки.
«Опільські олії» вражають смаком
Цікаво, що ніхто з родини, зокрема й засновниця сімейного бізнесу пані Роксолана, нічим подібним до того в житті не займався. У всіх вища освіта, усе життя була розумова праця, проте зробити щось власноруч, щоб побачити одразу результат – особливо хвилююче й приємно. Подібні знання і досвід накопичилися з часом, основне, щоб для цього було бажання.
Туризм вихідного дня та гастротуризм
З часом родину Росоловських із їхніми оліями почали запрошувати на ярмарки, де людей цікавив власне процес виготовлення олій.
«Наше Опілля маловідоме широкому загалу, бо про гуцулів, бойків, лемків знать, а про Опілля – ні, – розповідає Роксолана. – Батьки 42 роки не жили на Франківщині, проте передали нам із братом любов до цього краю».
Приблизно у цей час, коли виробництво олій потроху розвинулося, ударом по бізнесу став коронавірус. Епідемія «зачинила» крамниці, припинили роботу ярмарки та фестивалі. Однак батьки розвивали сімейну справу, а Роксолана ще паралельно працювала в Чехії у туристичному бізнесі. Для цієї галузі пандемія була особливим шоком. Тому Роксолана остаточно повернулася в Україну і повністю переключилася на родинну справу. Продаж олій через ковід перейшов в інтернет. Проте багато людей цікавилися, як саме відбувається процес творення олій.
«Коли відбулося послаблення карантину, ми захотіли поділитися з людьми і процесом виготовлення, й інформацією, як позитивно впливають олії на людський організм, адже батьки ретельно вивчили це питання», – пригадує Роксолана. І коли до Росоловських поїхали перші туристи, то вони показували і розповідали гостям не лише про власне виробництво, не лише організовували дегустацію олій, а й розповідали про село Чесники, його історію.
До слова, щоб пригостити туристів олією, її треба правильно подати. Тож Роксолана почала самотужки пекти хліб для дегустацій. Це було зовсім новою і недослідженою справою для жінки, проте вона і це вміння осягнула. І якщо спочатку це був лише пшеничний хліб на звичайних покупних дріжджах, то нині пані Роксолана розширила асортимент випеченого нею хліба, виготовляючи його на натуральних заквасках з різним насінням – лляним, гарбузовим…
Хліб для дегустацій олій Роксолана Росоловська навчилася пекти сама.
Гостям їхньої садиби неймовірно подобається свіжий хліб і духмяні олії. А ще привітність і щирість господарів. Гостинні господарі усе роблять для того, щоб повністю змінювати сприйняття людьми села, адже вони переконані і доводять це власним прикладом, що у сільській місцевості з цікавими ідеями можна і потрібно заробляти. Нині туристи у садибу Росоловських приїжджають з різних куточків країни, переважно здалеку. Окрім власне виробництва олій, тут можна ознайомитися з місцевою давньою церквою та символізмом ікон, про що, до речі, розповідає Роксолана. А також дізнатися про корисні властивості олій – про це щиро ділиться пан Михайло. Посмакувати особливим борщем з марелями (вишнями) від пані Галини, духмяним хлібом. А ще – морозивом. До речі, господарі не одразу відкривають таємницю, із чим цей крижаний смаколик. А коли вже гості спробують його і пофантазують стосовно інгредієнтів, то відкривають таємницю, що морозиво з олією – гарбузовою.
Росоловські збудували на власному подвір’ї цех для переробки олії, зал для прийому 60 туристів, продовжують будуватися, щоб розширити виробництво. А ще хочуть закупити професійні і більші печі для випічки хліба. Але щоб розповісти про всі туристичні стежки й цікавинки села, яке щиро і з великою любов’ю популяризують Росоловські, одного матеріалу не вистачить. Тому ми неодмінно повернемося до цієї теми…
До слова, «Опільські олії» співпрацюють із Українським ветеранським фондом, зокрема отримали від фонду 20 тисяч гривень на придбання обладнання. Проте Росоловські задоволені не стільки фінансовою підтримкою, як моральною, теплим спілкуванням і взаємодією.
Ірина ЛЬВОВ.
