За інформацією: Суспільне Хмельницький.
Микола Дармограй на відпочинку біля річки. Наталія Дармограй
Микола Дармограй з Хмельниччини, який навчався в юридичній академії та паралельно здобував освіту на військовій кафедрі Національної академії сухопутних військ, добровільно вступив до лав ЗСУ у 2023 році. 24-річний Микола загинув 1 червня 2025 року під час виконання бойового завдання у Курській області.
Його історію життя Суспільне Хмельницький розповіла мати Наталія Дармограй.
З її слів, Микола народився у селі Заставля Хмельницької області. Навчався у Дунаєвецькій ЗОШ І-III ст. №1, а згодом продовжив навчання у ЗОШ №3, де закінчив 11 класів.
"У 2022 році здобув ступінь магістра права на факультеті прокуратури та слідства Одеської юридичної академії. Паралельно навчався на військовій кафедрі Національної академії сухопутних військ імені Петра Сагайдачного".
Мати військового зазначила, ще під час навчання отримував грамоти та відзнаки, входив до команди вузу зі спортивної стрільби. Його улюбленими предметами була історія, а найбільшою любов’ю — рідна земля та природа України.
Микола Дармограй на фронті. Наталія Дармограй"У дитинстві Микола був добрим, щирим і справедливим. Завжди стояв на захисті тих, хто потребував підтримки. Відзначався лідерським хистом і сильною відповідальністю. Не терпів несправедливості та фальші. У мирному житті захоплювався історією, подорожами мальовничими місцями України, риболовлею, стрільбою. Особливо любив тварин — котів, а також природу: метелики сідали на його руки, а ящірки, черепахи й навіть вужі підповзали до нього без страху".
Наталія Дармограй розповіла, що син мріяв створити родину з коханою дівчиною Веронікою, жити поруч із батьками, молодшим братом, бабусею й дідусем, працювати за фахом і бути корисним суспільству.
Фото з галереї мобільного телефону Миколи. Наталія Дармограй"Для Миколи найважливішими були любов до Батьківщини, вірність, гідність, чесність, побратимство та справедливість. Він казав: "Живе лиш той, хто не живе для себе, хто для других виборює життя".
За її словами, у квітні 2023 року він добровільно мобілізувався, відмовившись від перспективної кар’єри юриста. Не міг стояти осторонь, коли на рідну землю прийшла біда.
"Служив командиром взводу у військах ППО, а згодом перевівся до 3-го загону спеціальних операцій, обіймаючи посаду командира 2 групи 7 роти спецпризначення. Проходив навчання у Польщі, мав звання старшого лейтенанта. У травні 2025 року отримав почесну відзнаку "ВОЛЯ ВИРІШУЄ" за рішучість, самовідданість і силу духу. Двічі був поранений, проте після лікування щоразу повертався до побратимів. Для нього бути в тилу означало зрадити власну совість".
Військовий Микола Дармограй тримає у руках щуку. Наталія Дармограй
Мати військового розповіла, що 1 червня 2025 року, під час виконання бойового завдання східніше населеного пункту Олешня Курської області, Микола загинув, отримавши травми, несумісні з життям.
"Друзі згадують його як мужнього, стриманого, неконфліктного. Він вибирав вузьке коло спілкування, уникав агресивних людей, завжди відстоював свою думку твердо й гідно, але без зайвих слів — був людиною справ. Побратими називали його лідером із великим серцем. Він не ховався за спинами інших, мотивував власним прикладом, дбав про повагу та довіру в команді. За нього трималися, до нього тягнулися". Щоб вшанувати пам’ять та мужність мого сина, створено петицію про присвоєння йому звання Героя України https://petition.president.gov.ua/petition/247996. Його життя – це приклад справжньої любові до Батьківщини, жертовності й честі.
У травні 2025 року Микола Дариограй отримав почесну відзнаку “ВОЛЯ ВИРІШУЄ”. Наталія Дармограй
