За інформацією: Суспільне Хмельницький.
Дівчина, що має інвалідність, спробувала себе у ролі баристи. Ілона Білик
Як ідея перетворилася вже на конкретний проєкт "Я зможу"?
Кавовий бізнес дуже популярний в Україні. Втім ми побачили, що відбувається плинність кадрів, адже баристами працюють студенти, для яких це тимчасова робота. Через це бізнесу складно опиратися на стабільну команду. Тоді в нас виникла думка: чому б не залучити до цієї роботи людей з інвалідністю? Адже держава сьогодні підтримує роботодавців, зокрема через сплату ЄСВ Єдиний соціальний внесок — це обов’язковий регулярний платіж до системи державного страхування, який забезпечує пенсію та соціальні виплати.за таких працівників. Чому ж вони їх не беруть? Ми зрозуміли, що підприємці не знають, як їх навчити. І ми вирішили цю місію взяти на себе. Ми виклали цю всю ідею на папір і відправили донору на затвердження. Ви знаєте, він довго не думав: ІSAR Єднання відразу виявило бажання профінансувати такий проєкт. І тому з 1 квітня ми стартували.
Наразі формуємо команду проєкту, залучаємо професійних барист для навчання, набираємо учасників і вибудовуємо партнерства з організаціями, які працюють із людьми з інвалідністю.
Барист Андрій Щербицький та Ілона Білик в студії Українського Радіо. Суспільне Хмельницький
Ілоно, у своєму дописі ви зазначили, що 12 молодих людей стануть учасниками інклюзивної школи барист "Я зможу". А як саме можна долучитись до проєкту?
Так, це молоді люди віком від 16 до 25 років, які мають інвалідність. Щоб стати учасником проєкту, потрібно подати заявку. Нас можна знайти у соцмережах, а також ми будемо розповсюджувати інформацію через різноманітні установи, зокрема соціальні центри, Карітас, центр соціальної допомоги "Тхія" Хмельницького благодійного фонду "Хесед Бешт", який знаходиться на вулиці Кам'янецькій, тощо.
Ми сформуємо декілька груп учасників, які будуть складатися з трьох-чотирьох людей. З молоддю буде працювати психолог. А щодо батьків, то їм потрібно повірити в своїх дітей, в себе і прийти до нас.
Чи є вже бажаючі, окрім Аліни та Вікторії?
Так, дівчата, які займаються разом з Аліною та Вікторією. Окрім цього, до нас долучився і внутрішньо переміщений хлопець — Єлисей. Він родом із Соледара, нині проживає в Хмельницькому разом із бабусею та дідусем. Має інвалідність і також виявив бажання стати учасником школи.
Андрію, скільки триватиме курс і які ж все-таки навички отримують його учасники?
Наш курс складається з трьох етапів. Перший — це шість теоретичних занять, які відбудуться протягом травня. Учасники познайомляться з кавовою індустрією: дізнаються про саму рослину, історію походження кави, її культуру та географію вирощування. Звісно, і в теоретичній частині будемо говорити про обладнання і про гігієну. Це теж дуже важливо, адже ж вони йдуть в сферу обслуговування людей. Окрім того, ми запланували дві екскурсії. Вони потраплять на кавове виробництво. Учасники на власні очі побачать шлях кавового зерна: від моменту його доставки у мішках до сортування, створення купажів, обсмаження, фасування та зберігання на складі. Вони ознайомляться з процесами, дізнаються, що таке арабіка і робуста, а також побачать роботу маркетингового відділу. Крім того, учасники проєкту відвідають виробництво, де виготовляються десерти, адже кава і тістечка — це завжди поруч.
Ми робимо це на перспективу. Адже розуміємо, що не для всіх із 12 учасників професія баристи стане остаточним вибором. Тому даємо їм можливість доторкнутися в нашому проєкті до того, що йде поруч з баристикою, тобто це кондитерсько-пекарське мистецтво.
Другий етап проєкту передбачає вже безпосередньо роботу з обладнанням. Він складатиметься з восьми занять: чотири з них будуть присвячені приготуванню еспресо, а ще чотири — опануванню лате-арту.
І на третьому етапі учасники школи вже будуть готувати капучино, лате, флет-вайт, еспресо, макачино. Після цього — стажування. Молодь буде працювати в діючих кав’ярнях, де зможе обслуговувати гостей.
Який відсоток учасників проєкту прогнозуєте все-таки працевлаштувати?
Ми плануємо, що з 12 учасників щонайменше четверо зможуть отримати роботу після завершення навчання.
Авторка: Інна Ніколаєва.
