За інформацією: Суспільне Хмельницький.
Пасічник Микола Гулько у власноруч зробленому павільйоні для перевезення бджіл, травень 2024. Суспільне Хмельницький
"Щоб цю рамку зробити, треба спочатку купити станок, потім — матеріал дерев’яний і з нього зробити, і щоб воно вийшло".
Микола Гулько — секретар обласної спілки пасічників. Серед його колег є пасічники-військові. Їхньою справою зараз займаються дружини. "Є жінки, які телефонують і просять консультацій та порад, як і що правильно робити, бо чоловіки їхні на війні, в бджоли лишилися".
Понад дві з половиною тисячі пасік зареєстровані на Хмельниччині, розповідає начальник Управління агропромислового розвитку та земельних відносин Хмельницької ОДА Олег Омелянюк. Утримується в них триста тисяч бджолосімей.
"Щорічно виробляють понад шість тисяч тонн меду".
Пасічник з Хмельниччини показує медогонку, травень 2024. Суспільне Хмельницький
Олег Омелянюк каже, з початком повномасштабного вторгнення кількість виробництва меду не змінилася — впав експорт. "До повномасштабного вторгнення експортували більш як 70%, також тримали першість по експорту медової продукції за кордон. На сьогодні від виробленої продукції експортується десь третина".
Українські пасічники втрачали дохід, зокрема через протести на кордоні, говорить Микола Гулько. "Вивезти не можна, а якщо його не вивезеш, хто його купить. Я сам не можу, а в нас є заготівники".
За словами Миколи Гулька, з початку повномасштабного вторгнення Росії, ціна на мед впала майже вдвічі.
Пасічник працює біля бджіл у власноруч змайстрованому павільйоні, травень 2024. Суспільне Хмельницький
"Ціни немає: 37 грн — за кілограм, 42 грн — за кілограм. Хіба то ціна. Раніше хоч була 80 грн".
Бачив пасічник на власні очі російську ракету. Після російського обстрілу бджіл зачинив у вуликах, аби не отруїлися.
"Я сидів і дивився – летить "болванка", звуку нема і позаду дим, а після нього звук пішов, а після звуку пішов такий сморід неспаленої солярки".
Пасічник Микола Гулько доставляє рамки у вулик, травень 2024. Суспільне Хмельницький
4 місяці на рік бджоляр живе на пасіці. У Миколи Гулька вона кочівна. Чоловік каже, 6 разів перевозить пасіку на різні поля. Зараз цвіте ріпак, тому кочує тут. Згодом поїде на гречку. За словами пасічника, так врожай аграріїв збільшується на 15 %. " Вони мені дають за це, що я обпилюю, тонну пшениці та тонну кукурудзи".
Микола Гулько каже, є аграрії, які обробляють поля вдень, від цього гинуть бджоли.
"Він каже, у мене немає вночі фар на тракторі, я мушу зараз обприскувати. Я кажу, ну чоловіче, ну я ж стою з бджолами".
Як говорить Олег Омелянюк, 75 % усіх сільгоспкультур в області потребують запилення.
