За інформацією: Суспільне Хмельницький.
Як народні депутати з Хмельниччини голосували за законопроєкт №13533, 31 липня 2025 року. Фотоколаж Суспільне
За інформацією, розміщеною на сайті Хмельницької обласної ради, наразі обранцями від Хмельниччини є 11 депутатів Верховної ради:
- Віктор Бондар, позафракційний, 191 виборчий округ (Старокостянтинів, Летичів, Стара Синява, Віньківці, Деражня)
- Олександр Герега, депутатська група "Партія "За майбутнє", 192 виборчий округ (Городок, Чемерівці, Дунаївці)
- Сергій Лабазюк, депутатська група "Партія "За майбутнє", 188 виборчий округ (Хмельницький, Волочиськ)
- Олексій Жмеренецький, депутатська фракція політичної партії "Слуга народу", 190 виборчий округ (Славута, Полонне, Шепетівка)
- Олена Копанчук, депутатська фракція політичної партії "Слуга народу", 189 виборчий округ (Нетішин, Теофіполь, Ізяслав, Красилів)
- Микола Стефанчук, депутатська фракція політичної партії "Слуга народу", 187 виборчий округ (місто Хмельницький)
- Ігор Марчук, депутатська фракція політичної партії "Слуга народу", 193 виборчий округ (Кам'янець-Подільський, Нова Ушиця)
- Володимир Ватрас, депутатська фракція політичної партії "Слуга народу", загальнодержавний багатомандатний округ
- Сергій Мандзій, депутатська фракція політичної партії "Слуга народу", загальнодержавний багатомандатний округ
- Юрій Заславський, депутатська фракція політичної партії "Слуга народу", загальнодержавний багатомандатний округ
- Богдан Лукашук, депутатська фракція політичної партії "Батьківщина", загальнодержавний багатомандатний округ.
Загалом за законопроєкт №13533 про "посилення повноважень" НАБУ та САП проголосував 331 народний депутат.
Документ має на меті "гарантувати зміцнення інституційної незалежності НАБУ та САП". Також президентська ініціатива містить:
- генпрокурор та його заступники не мають права давати вказівки прокурорам САП та здійснювати інші дії, які прямо стосуються реалізації прокурорами САП їхніх повноважень. Письмові накази адміністративного характеру щодо діяльності САП видаються за обов’язковим погодженням заступника генпрокурора — керівника САП;
- працівники НАБУ, які мають доступ до держтаємниці, впродовж шести місяців будуть зобов’язані пройти поліграф, організований СБУ;
- НАБУ можуть отримати справи інших органів, якщо там виявиться їхня підслідність. для цього треба рішення директора НАБУ та погодження з прокурором САП;
- керівник САП може передавати справи НАБУ іншим органам у випадках, коли НАБУ не може здійснювати досудове розслідування через обʼєктивні причини;
- прокурори САП мають можливість письмових вказівок детективам НАБУ, якщо детектив відмовляється — за це відповідальність;
- співробітникам НАБУ заборонять виїзд за кордон на час воєнного стану окрім службових поїздок;
- генпрокурор може передавати справи БЕБ іншим органам.
Що цьому передувало
22 липня Верховна рада проголосувала за законопроєкт, окремі пункти якого позбавляють незалежності антикорупційних органів НАБУ та САП. Це законопроєкт про зміни досудового розслідування кримінальних правопорушень щодо зникнення осіб безвісти. До другого читання до нього внесли правки щодо САП та НАБУ, а саме:
- генеральний прокурор отримує право давати обов’язкові письмові вказівки детективам НАБУ;
- генеральний прокурор може отримати доступ до всіх справ НАБУ або може надати такий доступ будь-якому іншому прокурору;
- генпрокурор може закрити розслідування на вимогу сторони захисту, вирішувати спори про підслідність та підписувати підозри топпосадовцям;
- скасується заборона на передачу справ НАБУ іншим правоохоронним органам.
Голосування за законопроєкт відбулось наступного дня після масштабних обшуків СБУ у детективів НАБУ. 22 липня пізно ввечері президент України Зеленський підписав закон.
На тлі критики та протестів у низці міст України президент Зеленський виніс власний законопроєкт, який повертає повноваження НАБУ та САП повною мірою. У ньому зазначається, що генпрокурор та його заступники не мають права давати вказівки прокурорам САП. У НАБУ та САП підтримали президентський законопроєкт.
У Євросоюзі розглянули законопроєкт 13533 та заявили, що це "довгоочікуваний крок у напрямку відновлення незалежності антикорупційних органів. У Єврокомісії наголошують, що Україна має якнайшвидше ухвалити законопроєкт і утриматися від реалізації суперечливих положень. Повага до верховенства права та боротьба з корупцією — ключові вимоги для вступу до ЄС, яких країна-кандидат повинна дотримуватися.