За інформацією: Суспільне Хмельницький.
Юрій Пододименко був кулеметником 128 гірсько-штурмової бригади. Фото: дружини Ірини
Ірина та Юрій одружилися під час російсько-української війни.
"Його запитували: "Юрко, куди ти вже їдеш в цю відпустку?". А він каже: "Я їду женитися". І його так прозвали — "Женіх".
За словами дружини, чоловік мріяв про сім’ю.
"Він розумів, що його відправляють вже "на нуль". Він, власне, запропонував взяти ще шлюб. В Рівному, в Сарнах. В костелі він домовився".
А після вінчання вони розлучилися назавжди.
"Юра вже ввечері мав бути в частині. Він мене провів на автобус і тоді я востаннє його обійняла".
Ірина показує фотографії її чоловіка Юрія. Суспільне Хмельницький
Юрій Пододименко загинув на Херсонщині. Ірина згадує їхню останню телефонну розмову.
"Говорив, що речі його згоріли, що їх закидали фосфорними бомбами. Що він виліз на дерево, щоб подзвонити. Сказав, що все буде добре, щоб я чекала на його дзвінок".
Зі слів Ірини, вона могла поїхати в Польщу, де навчалася і де живуть її батьки. Проте вирішила залишитися в Україні, бо тут похований її чоловік.
Юрій любив каву. В пам’ять про коханого жінка відкрила кав’ярню у Хмельницькому. Тут розмітила його фото і дошку, де військові чи їх дружини залишають шеврони.
Дошка у кав’ярні, де військові чи їх дружини залишають шеврони. Суспільне Хмельницький"Він дуже любив Україну. І він завжди мені повторював: "Іро, я там заради наших майбутніх дітей, заради того, щоб у них була своя держава".
