“Я мав інші плани на життя. Мені 20 і я на війні”: історія загиблого військового Андрія Дідука з Хмельниччини

За інформацією: Суспільне Хмельницький.

Військовий Андрій Дідук на початку повномасштабного вторгнення вступив у ТРО. Фото: Валентина Дідук

З перших днів повномасштабного вторгнення Андрій Дідук з Шепетівки, що на Хмельниччині, вступив у ТРО. На той час йому було 18 років. Пізніше боєць воював на гарячих напрямках у складі 3 окремої десантно-штурмової бригади. Андрій загинув у листопаді 2024 року від російського дрона на Луганщині.

Про це Суспільне Хмельницький розповіла мати полеглого військового Валентина Дідук.

Андрій народився та проживав у Шепетівці. До 9 класу навчався в ЗОШ №1 та продовжив навчання в НВК №5. Середню спеціальну освіту отримав в Шепетівському сільськогосподарському технікумі бухгалтерського обліку, розповіла Валентина.

"З дитинства син дуже полюбляв майструвати з конструктора Лего різні моделі авто, літаків, кораблів. В більш дорослому віці читав книги Стівена Кінга, різні комікси, любив готувати на кухні, слухати різну музику, грати в комп’ютерні ігри".

Зі слів матері, з перших днів повномасштабного вторгнення Андрій не задумуючись вступив до самооборони у віці 18 років. Виходив на чергування на блокпости та вулиці.

"Він наполегливо готувався до вступу у лави 3 окремої десантно-штурмової бригади. В серпні 2023 року його мрія здійснилась — він пройшов відбір та підписав контракт. У нього був позивний “Пушок”.

Андрій Дідук пішов служити, бо мріяв стати військовим. Він був оператором відділення радіоелектронної боротьби з безпілотними літальними апаратами. Воював в Донецькій області, у Покровському районі, Харківській області, Ізюмському районі та на Луганському напрямку.

"Він ніколи не скаржився, що важко на війні. Завжди казав: "Все добре”. Навіть під час поранення не скаржився, витягуючи важкопоранених побратимів. Він казав:"Я мав інші плани на життя. Мені 20 і я на війні. Хто, як не я.”

Андрій Дідук був оператором відділення радіоелектронної боротьби з безпілотними літальними апаратами. Фото: Валентина Дідук

Як розповіла Суспільному мати Валентина, останній раз Андрій приїжджав у відпустку весною 2024 року, на Великдень.

"Був стриманий у своїх розповідях. Намагався підбадьорити всіх зі словами “Йдемо до перемоги”. Тоді розповідав нам про згуртованість побратимів, єдність духу, підтримку. Звичайно, вірив в перемогу. Боровся за наш спокій та мир".

Андрій Дідук загинув 12 листопада 2024 року біля Новоєгорівки Луганської області, коли їхав з бойового завдання — прилетів російський дрон.

"Його останні слова були: “Все добре. Повертаємось з позиції". Він мав приїхати у відпустку 28 листопада. Мріяв побачити рідних, друзів та поїхати у відпустку до Львову. На час загибелі Андрію було 20 років".

Після загибелі Андрій отримав відзнаку "Почесного громадянина Шепетівської міської територіальної громади (посмертно)".

Наразі рідні полеглого воїна написали петицію про присвоєння йому звання Героя України. З 5 серпня петиція зібрала понад 10 тисяч голосів із 25 тисяч необхідних. Триватиме збір підписів ще 47 днів.

Новини Хмельницького