За інформацією: Суспільне Хмельницький.
Племінниця тримає плакат з надписом на акції “Поверніть героїв з полону. Знайдіть безвісти зниклих” у Хмельницькому. Крістіна Марусій
30-річний Володимир Турчанський із позивним "Автобус" з Хмельниччини зник під час виконання бойового завдання в районі села Веселе на Донеччині. Це сталося в ніч із 20 на 21 червня 2025 року. Родина отримала офіційне повідомлення з військкомату, але й досі вірить, що він живий.
Про це Суспільне Хмельницький розповіла Марусій Крістіна, племінниця зниклого безвісти воїна.
Життя до війни
Володимир народився й виріс у селі Маків на Хмельниччині. Його мрією була дорога – у мирному житті він працював далекобійником. Любив подорожі та свободу, а ще – смачно готувати. У родині завжди чекали його фірмового плову, який він готував на казані.
"Кожен його приїзд додому з рейсу не обходився без подарунків племінникам і без того плову. Він був не лише дядьком, а наче старшим братом для нас".
Племінниця стоїть на акції за свого безвісти зниклого дядька, Хмельницький. Крістіна Марусій
Війна і фронт
Коли почалося повномасштабне вторгнення, чоловік допомагав перевозити військову техніку. Попри проблеми зі здоров’ям, у грудні 2023 року його мобілізували. З 7 лютого 2024 року він воював на різних напрямках – Часів Яр, Веселе, Ізюм, Бахмут, Сумщина.
"Він мав право відмовитися від завдання через стан здоров’я, але сказав, що не залишить побратимів".
Спогади і зв’язок
У родині згадують його як веселого, турботливого і жертовного. Перед кожною поїздкою на фронт він жартував із племінниками, разом танцювали під улюблену пісню чоловіка.
"Коли дядько приїжджав з фронту у відпустку, то завжди казав, щоб ми готували щоденники на його "строгу" перевірку (і всеодно, що ми вже не вчимося у школі). То був локальний прикол у сім'ї, ми завжди з цього сміялись. У нас з ним особливий зв'язок, не просто як дядько та племінники, а таке відчуття ніби він серед нас старший брат. Перед кожним його від'їздом на фронт, замість того, щоб плакати (хоча і без цього ніяк), він нам вмикав пісню про Довбуша і ми танцювали під неї. То його улюблена пісня".
Остання розмова з ним була увечері 20 червня. Уже наступного дня зв’язку не стало.
Володимир з рідними. Крістіна Марусій
Віра і пошук
Офіційно Володимир має статус "зниклий безвісти". Рідні звернулися у всі можливі інституції – НІБ, МКЧХ, СБУ, Координаційний штаб.
"9 липня в його WhatsApp з’явився статус "онлайн". А 21 серпня знову були сині галочки, хтось увімкнув телефон. Це для нас знак, що він живий".
Родина бере участь у мирних акціях разом із іншими сім’ями зниклих безвісти.
"Дуже важко. Але нас тримає віра і любов. Ми не повіримо нікому, поки власними очима не побачимо, що його немає. Хочу сказати всім: не втрачайте надії. Ми – голос наших рідних. Якщо будемо нагадувати, то про них не забудуть. І вони повернуться".
Крістіна з прапором на акції “Поверніть героїв з полону. Знайдіть безвісти зниклих”, Хмельницький. Крістіна Марусій
