За інформацією: Суспільне Хмельницький.
Військовий Олександр у бліндажі пише портрет, 2024. Військовий Олександр
Олександр — художник, а тепер військовий, боронить Україну на одному із найгарячіших напрямків фронту. У перервах між боями він малює. Влітку про його захоплення дізналися хмельницькі волонтери.
Волонтери з Хмельницького привезли допомогу для військових в Запорізьку область: сонячні батареї, генератори, зарядну станцію. Цього разу вперше взяли матеріали для малювання одному із захисників, каже волонтер Анатолій Яворський.
"А для Сашка ми купили альбом, купили олівців йому".
Олександру – 53 роки. Родом чоловік із міста Мена, що на Чернігівщині. Малювати почав ще зі школи.
Картина, яку військовий написав у бліндажі, 2024. Військовий Олександр"Малюю, де прийдеться і що прийдеться. Роблю це давно, але більше почав малювати десь із 2014 року. Можу малювати вуглям, можу – графітом. Колись вирізав ще по дереву. Ліпнина – все те моє".
Навіть на передовій продовжує малювати у перервах між боями. Тут, на фронті, постійні обстріли не дають творити так, як хочеться. Раніше роботи малював кольоровими фарбами, а зараз – простим олівцем чи ручкою.
Картина, написана військовим Олександром у бліндажі, 2024. військо"Малювати дуже складно, малюю на позиції в блокноті, його вожу із собою. Теж дуже складно: вода, дощ, багнюка, мряка — все це постійно біля мене".
В таких умовах військовий малює аби морально відволіктися. Нещодавно почав писати портрети людей на замовлення за донат. Робить це, аби зібрати кошти для свого підрозділу.
"Малюю малюнки в бліндажі, для тої чи іншої людини. Можливо хтось перераховує кошти на потреби військові: потрібні гроші на ремонт авто, на спецзасоби, дуже велика потреба в РЕБах. Потреба в усьому тому, що може принести перемогу".
Цього разу воїн має кілька днів відпочинку. Далі – дорога, і знову — фронт.
"Приїхали з позиції, у нас є два, максимум три дні. Будемо їхати назад. Дуже складна дорога. Навіть не складна – це страшна дорога, бо скрізь заміновано, скрізь "прильоти". Б’ють з усього, з чого тільки в них є".
Показує чотирилапого друга – собаку Пальму. Її тут, подалі від вогню, бачить не більше п’яти днів на місяць.
Військовий Олександр тримає в руках собаку на прізвисько Пальма, 2024. Військовий Олександр
"Приїжджаю з позиції, ми з нею гуляємо, я її годую, обіймаю".
Тут, на короткій ротації, і зустрічає Олександр волонтерів. Хмельничанин Анатолій із громадської організації "Захист – об’єднання волонтерів" познайомився із військовим рік тому, а дізнався про його захоплення малюванням у липні.
"Ми приїхали, зустрілися, як завжди, собі на вулиці розмовляли. Почали говорити, що треба взяти хлопцям те, і те. А потім їхній старшина каже, що треба взяти книжку мінометника. Бо Сашко знову повириває всі листочки з блокнота – буде малювати. І він показав малюнок".
Після цього волонтери вирішили зробити акцію для збору коштів на потреби військових.
"Поки що ми хочемо зробити таку акцію "Малюнок з бліндажа". Нам надсилають фото. Ми передаємо військовому. Він малює, і там вже донатять, хто скільки може, і пересилаємо поштою портрет".
