За інформацією: Суспільне Хмельницький.
Психолог Олексій Катруца розповів про свою роботу із колишніми військовополоненими, травень 2026 року, Хмельниччина. 48 інженерна Кам’янець-Подільська бригада
Олексій Катруца — військовий психолог 48-їнженерної Кам’янець-Подільської бригади, що на Хмельниччині. Він працює з повернутими з полону військовослужбовцями, допомагає їм адаптуватись та відновитись після виснаження, поранень і дезорієнтаціїДезорієнтація — це психоневрологічний розлад або стан, при якому людина втрачає здатність правильно визначати своє місцезнаходження, час, події або розуміти, хто вона. Це стан сплутаної свідомості, коли втрачається зв'язок з навколишнім середовищем..
Історію психолога розповіли у 48 інженерній Кам'янець-Подільській бригаді.
За їхньою інформацією, Олексій Катруца зазначив, що до початку повномасштабного вторгнення планував вступити до вищого навчального закладу, аби здобути освіту за фахом "Психологія".
"У 2022 році я мобілізувався, мав бути сапером, але в 2023 році був перший набір на курси офіцерів-психологів та офіцерів з психологічної підтримки персоналу. Запропонували тим, у кого є вища освіта закінчити курси в Києві, я пройшов їх та по розподіленню потрапив 48 інженерну Кам’янець-Подільську бригаду. Так і почався мій шлях психолога. До цього психологом не працював і фахової освіти не маю, але психологія завжди була мені цікава. Якби не почалася війна, я б здобув таку освіту. Я знав, що маю хист до психології та вмію здобувати прихильність людей".
Олексій Катруца розповів, як відбувається процес роботи зі звільненими з полону.
"Я працюю як дебрифер Дебрифер — це спеціально підготовлений фахівець (військовослужбовець, психолог або інший працівник), який проводить процедуру дебрифінгу. Основна роль дебрифера — провести структуровану бесіду, аналіз або розбір дій/досвіду після виконання певного завдання, стресової події або навчання.один. Дебрифінг Дебрифінг — це структурований процес обговорення події, завдання або травматичної ситуації одразу після їх завершення, метою якого є аналіз досвіду, емоційна розрядка та запобігання стресу. Він передбачає звітність, аналіз ефективності та усвідомлення дій, необхідних для зниження ризику посттравматичних стресових розладів (ПТСР).— це відновлення цілісної історії. Тобто ми беремо усі події, які траплялися зі звільненими з полону хлопцями, розставляємо їх в хронологічному порядку і робимо нібито спільний спогад. До цього їх спогади розірвані в часі і людина дуже часто натикається на них, а вони є досить травмуючими".
За словами психолога, важливо структурувати усю інформацію, яку отримали під час дебрифінгу.
"Ми робимо звіти, надаємо цю інформацію, узагальнюємо її, узагальнюємо їх досвід виживання: що їм допомагало вижити, які думки, модель поведінки, що на їхню думку полегшує перебування там. Як нам пояснювали, цю інформацію мають потім зібрати, узагальнити, і розробити навчальний курс для тих, хто в майбутньому може зіштовхнутися з цим. Його будуть викладати на БЗВП БЗВП — це Базова загальновійськова підготовка, перший і основний етап навчання новобранців у Збройних Силах України.в начальних центрах. Тобто окремий психологічний курс, що стосується полону, щоб підготувати людину, що її може там чекати".
Олексій Катруца розповів про складнощі, які виникають під час роботи.
"Головне — навчитися правильно слухати. Не дуже поринати в переживання, бо інформація непроста, не підганяти людину, дати їй пару хвилин подумати. Тобто, ти його маєш підвести до суті розмови без тиску на нього. Це, як виявилось, дуже корисно для самого респондента вивільнити цю історію і скласти її докупи. Потім допомагає усвідомлювати їм цілісну картину того, що відбулося".
За словами військового психолога, іноді людей не легко вивести на контакт.
"Перші 72 години взагалі немає такого, що людина не хоче щось розповідати. У неї відбуваються декомпресійні явищапсихологічної декомпресії — процесу повернення до мирного життя після стресових ситуацій. і вона готова розказувати усім, що з нею трапилося, її психіка потребує того, щоб цю історію вивільнити. Ці декомпресійні явища, які з ними відбуваються, у кожного проявляються по-різному. В когось вивільняються усі емоції, а хтось тримає усе в собі, нічого не говорить, а тільки спостерігає".
Олексій Катруца розповів про термін, який треба для адаптації звільненому з полону.
"Ця реінтеграційна програма триває місяць. Сюди входить медичний супровід, юридичний (відновлення усіх документів) та психологічний супровід. Працюємо з сім’ями, коли їх приїжджають відвідувати рідні, то ми обов’язково їх супроводжуємо".
За словами психолога, побачитись сім'ї із звільненим з полону воїном можна вже на 10 день.
"Перші зустрічі недовгі, а вже через два тижні вони мають право виходу в місто. Чому не можна одразу? Бо в них перший час медичний карантин. Психологічний супровід під час зустрічі дуже важливий. Спочатку я пояснюю рідним, що може їх очікувати, щоб вони нічому не дивувалися, та прошу їх не вимагати ніяких обіцянок. Також я підготовлюю хлопців перед зустріччю з родиною і проговорюю, щоб не засмучувалися, якщо щось піде не так. Найголовніше, прошу не вимагати з них ніяких обіцянок, бо людина не повернула ще собі суб’єктний станСуб’єктний стан (часто вживається як суб’єктність або суб’єктна позиція) — це психологічна та соціальна характеристика особистості, яка визначає її здатність бути активним діячем, ініціатором власної діяльності, самостійно приймати рішення, нести за них відповідальність та впливати на навколишню дійсність. Тобто вирішувати щось самостійно.".
Олексій Катруца зазначив, що іноді приходиться працювати з людьми, які від шоку впадають в ступор і не можуть говорити. Також, варто пам'ятати, що є заборонені теми для розмов.
"Ступор — це тимчасова реакція, далі все стає на свої місця. Йому треба проговорити, що ступор це нормально, твоя психіка приходить зараз в норму, і такі речі можуть траплятися. Головне в спілкуванні зі звільненими з полону не показувати свої емоції, сильно не переживати. Бо вони в полоні дуже гарно навчаються "читати" людей, добре розуміють в якому вони настрої. Також будь-який фізичний контакт зі звільненими з полону перший час для них є загрозою, бо його вже 4 роки просто так ніхто не чіпав, окрім як, коли чинили над ним фізичне насилля".
Військовий психолог розповів, як на його думку можна полегшити адаптацію Адаптація — це процес та результат пристосування живого організму, особистості чи системи до нових або змінених умов зовнішнього середовища.звільнених з полону.
"Зараз все працює досить добре в цьому напрямку, ми відвідуємо різні заходи, ходимо в кінотеатри, приїжджають до них різні зірки, ходимо на студію звукозапису, їздимо ліпити з глини, стріляємо з луків і так далі. Тобто культурна програма обов’язкова, і після другого тижня адаптації починаються такі заходи. А от в перший день знайомства я до них придивляюся, як вони себе поводять, емоції, жести. І потім, коли ми усі представляємося, в мене особливе вітання до них, я виходжу і кажу: "Пацани, я Льоха, я тут для того, щоб вашу адаптацію зробити легшою, якщо в когось якісь питання, то я весь час на місці і помітний, підходьте не соромтеся".
Олексій Катруца розповів про те, чи є серед звільнених з полону ті, хто бажає повернутися до служби у війську.
"Взагалі мета реінтеграції підготувати людини до того, щоб повернути її у військо, але багато хто не визначився чи повертатися. Проте у більшості в є жага до помсти, тому вони хочуть повернутися, хтось хоче бути корисним, у кожного свої цілі. Але кожен з них має право обирати собі підрозділ, де бажає проходити службу".
