За інформацією: Суспільне Хмельницький.
Олег Мамрега перебував у полоні майже рік . Іванна Мамрега
53-річний військовий Олег Мамрега з Хмельниччини повернувся в Україну під час обміну полоненими 10 червня. Спочатку його вважали зниклим безвісти, пізніше рідні дізнались, що він перебуває у полоні. Вдома захисника не було майже рік.
Про це Суспільне Хмельницький розповіла донька воїна Іванна Мамрега.
"Коли нам подзвонили й сказали, що батько вже вдома, перетнув кордон, це були крики, сльози, емоції, усі втішились. Відтоді ми тільки й чекали від нього дзвінка".
Донька пригадала, спочатку батько подзвонив на декілька хвилин по відеозв’язку, пізніше їм вдалось поговорити телефоном довше.
"Ми сказали, що у нас все добре, як ми сильно його любимо. Коли вперше за стільки часу його побачили й почули, усі відчуття були разом: радість, спектр найрізноманітніших найкращих емоцій, хотілось плакати. Я навіть не знаю, як це все описати. Я не можу усе це усвідомити, думаю, може, то сон, розіграш".
Іванна Мамрега розповіла, батько змінився ззовні, у нього була пов’язка на одному оці.
"Найперше, що він сказав: "Діточки мої, у мене все добре". Пояснив, щоб ми не хвилювались, що око є, це просто пов’язка".
Донька зазначила, Олег Мамрега проживав у селі Рябіївка Волочиської громади. Працював різноробочим на підприємстві у сусідньому селі. Його мобілізували до лав Збройних сил України у травні 2024 року. Служив у 47 окремій механізованій бригаді. Брав участь у боях на Покровському напрямку.
"На початку серпня 2024 року його вважали безвісти зниклим. Через декілька тижнів через соціальні мережі ми дізнались, що він у полоні, пізніше про це прийшло офіційне сповіщення".
За словами Іванни Мамреги, коли батько перебував у полоні, зв’язку з ним не було.
"У березні 2025 року нам подзвонили й сказали, що батько є в списках. Йому можна написати лист. Ми це зробили. Він сказав, що лист йому передали. Весь час, поки батько був у полоні, у нас було зовсім інше життя, не таке, як раніше. Ми знали, що потрібно жити, але щоразу про нього згадували. Жартома казали: "Вертайся, бо треба трохи помагати дітям, вони самі залишились".
Іванна Мамрега зазначила, вдома на батька чекає дві доньки, двоє онуків, зяті, дружина, матір.
"Батько дуже добрий, ніколи нікому ні в чому не відмовляв. Завжди всім допомагав. Ніколи ні з ким не сварився. Думаю, витримати полон йому допомогли двоє внуків, бо він їх дуже любить. Це його маленька принцеса і золотий внук. Вони були його мотивацією триматись, не здаватись".
Жінка розповіла, планують відвідати батька, коли у нього завершиться реабілітація.
"Коли зустрінемо, перше, що хочемо, це його обійняти й сказати, як ми сильно його любимо".
