За інформацією: Суспільне Хмельницький.
Совенята, яких лікували в “Ракавичка”, Хмельниччина. Галина Вдович
У весняно-літній період на Хмельниччині особливо часто можна зустріти диких тварин або пташенят, які здаються покинутими чи потребують допомоги.
Про це Суспільне Хмельницький розповіла волонтерка, засновниця громадської організації "Рукавичка" Галина Вдович.
З її слів, перша та головна порада не хапати тварину одразу. Потрібно зрозуміти, кого ви знайшли — це пташка, ссавець чи малюк.
"Весною багато пташенят (злетків) залишають гнізда — вони ще не літають, але активно досліджують світ. Це нормально. Вони можуть сидіти на землі чи гілці, виглядати безпомічно — але часто просто чекають батьків. Аналогічно й дитинчата куниць, ласок — можуть здаватись "ручними", але це тимчасова поведінка. Тварину треба рятувати, якщо ви бачите кров, перелом або частину тіла, що волочиться чи не рухається та повну нерухомість, навіть при вашому наближенні".
Совеня, яке перебувало в ГО “Рукавичка”. Галина Вдович
Волонтерка повідомила, що активне пташеня, що перебирає лапками, кліпає очима, кличе батьків — не потребує негайного порятунку.
"Також не варто чіпати дитинчат диких тварин, якщо вони граються або сплять у безпечному місці. Єдине виключення — коли вони перебувають на проїжджій частині або в іншій реальній небезпеці".
Вона наголосила, що не потрібно торкатись диких тварин голими руками.
"Навіть маленький звір може вкусити або подряпати — він у стресі, а людина для нього — хижак. Використовуйте куртку, кофтинку, рушник або будь-яку тканину, коробку з отворами для повітря — її можна знайти в найближчому магазині".
Травмована сова, яку доглядає Галина, травень, 2025, Хмельниччина. Галина Вдович
Галина Вдович зазначила, що потрібно дізнатися, чи є поблизу ветеринар або волонтери, які працюють з дикими тваринами.
"У сільській місцевості можна знайти контакти фахівців через інтернет. Бажано звертатись до волонтерів, які мають досвід саме з цим видом тварини. Перш ніж телефонувати, зробіть чітке фото або відео тварини, її поведінки та оточення — це допоможе спеціалістам краще оцінити ситуацію".
Волонтерка розповіла, що допомога дикій тварині — це не завжди швидко і легко.
"Можуть бути фінансові витрати на транспорт, лікування, корм, а також потреба у часі. Якщо поруч немає спеціаліста, волонтер може надати інструкції, і ви самі станете "тимчасовим рятівником". Це відповідально і вимагає серйозного підходу".
З її слів, більшість диких тварин мають вузько спеціалізовану дієту.
"Наприклад совенятам потрібні миші або добові курчата; серпокрильцям — лише комахи; Білки не п’ють звичайне молоко — їм потрібне спеціальне. Інформація з інтернету може бути небезпечною. Ніколи не годуйте тварину тим, що "порадив Google". Не давайте води пташенятам без консультації".
Дитинча пустельги. Галина Вдович
Галина зазначила, якщо тримаєте тварину тимчасово потрібно підготуватися.
"Купіть одноразові пелюшки для підстилання. Підготуйте коробку або контейнер з отворами для повітря. Придбайте шприц для годування голубів або інших малюків. Це мінімум, який потрібно мати при собі, щоб не імпровізувати рушниками з ванної чи шукати терміново аптеку вночі".
За її словами, дикі тварини — не домашні улюбленці. Якщо пташеня, білченя, совеня можна вилікувати й випустити — так треба зробити. Волонтери знають, як його підготувати до повернення в дику природу.
"Ви можете до нього звикнути, але любов — це і про відповідальність, і про вміння відпускати. Перш ніж рятувати — подумайте, оцініть і дізнайтеся більше. Правильна допомога може врятувати життя, а поспішне втручання — завдати шкоди. Дикі тварини заслуговують на наш розумний підхід, обережність і повагу до їхнього природного середовища".
