За інформацією: Суспільне Хмельницький.
Дідухи, які виготовляє майстер, грудень 2025 року, Хмельниччина. Суспільне Хмельницький
Покупчиня Олена Мартинюк пояснила, що другий рік поспіль напередодні Різдва купує дідух у народного умільця на ринку: "Буду освячувати свій будинок ось таким дідухом. Буде збирати весь негатив".
Майстер Василь в якого жінка купує різдвяний атрибут, розповів, що приходить на ринок тричі на тиждень, бо з кожним роком все більше людей бажають придбати дідухи.
"Жито, овес, пшениця — те, що у нас вирощується, те й застосовую для дідуха. Щоб людям оберігав. Як говорять: "Дідух до хати – біда з хати" — пояснив Василь Ляшук.
Майстер Василь Ляшук, грудень 2025 року, Хмельниччина. Суспільне Хмельницький
За його словами, робити дідухів вчитися йому ні у кого було. Всю інформацію шукав у книгах та журналах. Дідух має складатись із 12 "снопиків", бо рік має 12 місяців. Кожен цей "снопик" – це 7 обмотаних ниткою колосків, бо у тижні – 7 днів:
"Перший крок – жито беремо. Три снопика жита. Зв’язуємо його. Перших три снопа з жита має бути. Далі ми будемо робити з пшениці, щоб було у нас 12 їх. Жита зараз менше сіють. Але я сію. Потом серпом його зрізаю, щоб не ламалось. Так, як у давнину робили", — пояснив майстер.
Власні роботи майстра Василя, грудень 2025 року, Хмельниччина. Суспільне Хмельницький
Василь Ляшук розповів, що дідухи здавна робили з останнього зрізаного снопа і до хатини його заносив найстарший чоловік в родині: "Заносив старий мужчина, може дідуньо заносив у дім. І ставили на покуті, там де в нас образиІкони. стоять. До них ближче".
Майстер пояснив, дідух втілює дух роду, який оберігає родину. Він є символом предків, гарного врожаю та дарує родині захист.
"Після того, як свята пройдуть, його забирають та спалюють. Якщо колоски, то їх обмолочують, а сам дідух спалюють. Він якби енергію погану вбирає", — розповів Василь Ляшук.
За його словами, обмолочене зерно з дідуха на весні обов’язково висіває.
Завідувач музею Віктор Кучерук, грудень 2025 року, Хмельниччина. Суспільне Хмельницький
Завідувач музею Віктор Кучерук розповів, що дідух не просто виносять з хати.
"Він вимолочується. І те зерно, яке вимолочене з тих колосків, з яких зроблено дідух, воно першим засівалося під час весняних польових робіт. А солома від дідуха, що залишилася, вона також використовувалась в обрядах. Її спалювали, і димом від цієї соломи обкурювали садок, щоб не було шкідників і рясно родили дерева", — пояснив завідувач музею.
Авторка: Оксана Снігур.
