За інформацією: Суспільне Хмельницький.
Чорний лелека у лісі, Хмельниччина, 17 квітня 2025 року. Наталія Кратасюк
У Національному природному парку "Мале Полісся", що на Хмельниччині, науковці цілодобово моніторять життя диких тварин. За допомогою автоматичних камер вдалося не лише відстежити шляхи міграції оленів та кабанів, а й вперше зафіксувати рідкісного лісового кота.
Про те, як працюють фотопастки заповідника та чи бояться їх звірі, Суспільне Хмельницький розповіла старша наукова співробітниця національного природного парку "Мале Полісся" Наталія Кратасюк.
Хто потрапляє в об’єктив?
Процес фотофіксації на території Парку триває безперервно. Камери встановлюють у місцях найбільшої активності звірів: на стежках, біля водопоїв та солонцівСолонці — це тип засолених ґрунтів, що містять високу кількість обмінного натрію або магнію в ілювіальному горизонті. На відміну від солончаків, солі знаходяться не на поверхні, а в глибших шарах. Характеризуються поганими фізичними властивостями, дисперсністю та лужною реакцією. В Україні поширені переважно в степовій зоні.. За словами науковиці, дані надходять майже щодня, хоча інтенсивність залежить від сезону.
Умовно всіх тварин, зафіксованих на зйомках, поділяють на дві групи:
- Типові види: сарна європейськаСарна європейська (Capreolus capreolus), також відома як козуля або дика коза, — це невеликий і витончений олень, який є одним із найпоширеніших представників родини оленевих в Україні та Європі., дика свиня, лисиця, лісова куниця та бобер.
- Рідкісні (Червона книга України): лось європейський, видра річкова, чорний лелека та сірий журавель.
Лось, зафіксований об’єктивом фотопастки. Хмельницька область, квітень 2025 року. Наталія Кратасюк
Сенсація моніторингу: лісовий кіт
Найбільшим науковим досягненням дистанційного моніторингу стала перша в історії Парку офіційна фіксація кота лісовогоКіт лісовий (Felis silvestris) — рідкісний хижий ссавець родини Котових, занесений до Червоної книги України як «вразливий». В Україні мешкає переважно в Карпатах (400–900 особин) та на Закарпатті, веде прихований, поодинокий нічний спосіб життя. Зовні схожий на велику домашню кішку, але з коротшим, пухнастим хвостом із чорними кільцями та тупим кінчиком. (Felis silvestris). Цей хижак має статус "вразливого" виду і веде надзвичайно прихований спосіб життя.
Наталія Кратасюк пояснила, що для остаточного підтвердження генетичної "чистоти" виду (відсутності гібридизації з домашніми котами) потрібен аналіз ДНК, сам факт появи особини з характерним фенотипомФенотип — це сукупність усіх зовнішніх і внутрішніх ознак, властивостей та поведінкових особливостей організму, які спостерігаються в даний момент. Він формується протягом індивідуального розвитку (онтогенезу) як результат взаємодії генетичного матеріалу (генотипу) з факторами навколишнього середовища. у цих лісах є важливою науковою подією, що розширює відомий ареал видуАреал виду — це географічна область (територія або акваторія), в межах якої постійно або тимчасово проживають популяції певного виду рослин чи тварин. Він характеризує область поширення та повного життєвого циклу таксона. Ареали можуть бути суцільними, розривними (диз'юнктивними), широкими (космополіти) або дуже обмеженими (ендеміки)..
Кіт лісовий, занесений до Червоної книги України. Хмельниччина, березень 2025 рік. Наталія Кратасюк
Як тварини реагують на техніку?
Більшість мешканців лісу не помічають камер. Сучасні пристрої мають камуфляжний корпус, працюють безшумно та використовують інфрачервоне підсвічування, невидиме для очей ссавців.
"Типова реакція — це ігнорування. Бувають лише поодинокі випадки цікавості: коли тварина зупиняється і кілька секунд дивиться в об'єктив. Це звичайна орієнтовна реакція на новий предмет. Допитливі відри чи куниці можуть навіть обнюхати камеру", — зазначила старша наукова співробітниця національного природного парку "Мале Полісся" Наталія Кратасюк.
Група диких свиней біля водойми, зафіксована фотопасткою у лісі. Хмельниччина, червень 2025 рік. Наталія Кратасюк
Від фотографії до охорони: навіщо це науковцям?
Фотопастки — це не просто спосіб отримати гарні кадри, а важливий інструмент для охорони території:
Фотопастка, закріплена на дереві у національному природному парку “Мале Полісся”, Хмельниччина. Наталія Кратасюк
Технічна сторона та майбутнє
Наразі в арсеналі "Малого Полісся" працює чотири пристрої моделі "Suntek HC-900" та "MINI-301". Вони здатні працювати автономно місяцями при температурах від -20°C до +60°C та спрацьовувати за півсекунди.
Науковці перевіряють пристрої кожні 2-3 тижні. Такий інтервал обрано спеціально, щоб тварини встигали "забути" запах людини і не відчували антропогенного тискуАнтропогенний тиск (навантаження) — це прямий або опосередкований вплив діяльності людини на довкілля та екосистеми, що призводить до їх трансформації, забруднення або руйнування. Основні джерела включають промисловість, транспорт, сільське господарство та урбанізацію, які спричиняють зміни клімату, зменшення біорізноманіття та деградацію ґрунтів..
Попри обмежене фінансування, у Парку сподіваються на розширення мережі спостереження, зокрема на придбання камер із 4G-модулями, які зможуть передавати зображення в реальному часі. Проте наразі фахівці зосереджені на обробці масивів даних з наявних камер для щорічного "Літопису природи".
Лисиця звичайна біля дупла дерева, зафіксована фотопасткою в Парку, Хмельниччина, січень 2026 рік. Наталія Кратасюк
