“Це моє хобі, тривалістю понад 10 років”: як хмельничанин Максим Гурний створив власний екопарк

За інформацією: Суспільне Хмельницький.

Курячі гуси в екопарку на Хмельниччині, 15 вересня 2025 року. Суспільне Хмельницький

Максим Гурний живе та працює у Хмельницькому. За спеціальністю — вчитель молодших класів. Працює Максим викладачем інформатики у школі.

"Все, фактично, що я заробляю, я вкладаю, більшу частину, у це моє власне хобі. Яке, з однієї сторони — дуже цікаве, а з іншої — дуже багато коштів і праці сюди вкладається".

Золотий фазан в екопарку, Хмельниччина, 15 вересня 2025 року. Суспільне Хмельницький

У екопарку понад сотня тварин і птахів. Найекзотичнішими для Хмельницької області Максим називає курячих гусей.

"Це у нас фактично єдиний вид гусей в природі, які рохкає як свинка".

За словами Максима Гурного, такий вид птахів зустрічається виключно в Австралії та має іншу назву — тасманійська гуска.

"У водоймах їх побачити майже неможливо. Хіба що підійдуть напитися чи трохи зволожити пір’я біля куприкової залози. Хоч виглядає як водоплавна птиця — гуска, за поведінкою більше нагадує курку".

Степові журавлі у вольєрі, Хмельниччина, 15 вересня 2025 року. Суспільне Хмельницький

Ще один мешканець екопарку — журавель.

"Найменший журавель в Україні — журавель степовий. Зустрічається у нас на півдні України: Одещина, Миколаївщина, Херсонщина. Журавлі це завжди впевнені в собі, поважні, аристократичні птахи".

Також в екопарку є найменші у світі бійцівські породи курей, золотий фазан в персиковому окрасі, джунглеві кури та інші. Серед тварин, які є тут — пара єнотів.

"Звати їх Біба і Боба. Вигодовував їх з маленького віку. Вони зробили достатньо, щоб отримати такі імена".

Єноти Біба і Боба, Хмельниччина, 15 вересня 2025 року. Суспільне Хмельницький

Власник зазначив, що мешкали вони з ним спершу у квартирі. Зараз мають власний вольєр.

"Я для них не господар, я для них обслуговуючий персонал. Їсточки приніс, прибрав, далі — до побачення".

Та зірками свого екопарку Максим називає шотландських корів. Звати їх Спасик та Шелді. Корівку Максим придбав першою. Зараз їй понад два роки. Через деякий час — з’явився бичок Спасик.

"Вона, як будь-яка жінка любить тепло любов і ласку, вона на смаколики не ведеться, бо бачила це життя, а бичок у нас молодий, "зелений", то смаколики він любитель їсти".

Ще однією зіркою екопарку Максим називає альпаку.

"Нашого самця на прізвисько Жасмин, жіночим ім’ям, я його не змінював. Він вважається проблемним самцем, в тому плані, що в попередньому місці проживання він знущався з працівників, що продовжує робити й в нас, тобто знущатись наді мною".

Альпака у вольєрі екопарку в селі Старе Поріччя на Хмельниччині, 15 вересня 2025 року. Суспільне Хмельницький

Та найпершими парнокопитними, яких придбав Максим — були карликові вівці.

"Найстарша — Ізабель. Дворічна — це Бетті, торішня — Кнопка. А ще є троє молодих: одній п’ять місяців, іншій — чотири, і найменшій Ізабель щойно виповнилося три місяці".

Серед парнокопитних є ще карликові африканські кози, вівці святого Якова, карликовий кінь, олені, рацькі вівці та інші.

"Мої тварини для мене найдорожчі. Якби я їх не любив, вони давно б від мене пішли. Усі їхні щоденні пустощі я терплю з теплом у серці".

Ще один мешканець екопарку у селі Старе Поріччя, Хмельниччина, 15 вересня 2025 року. Суспільне Хмельницький

Новини Хмельницького