За інформацією: Суспільне Хмельницький.
Михайло Джулій служить у місті Старокостянтинів, січень 2026 року, Хмельниччина. Пресслужба Головного управління ДСНС у Хмельницькій області
Михайло Джулій — командир відділення караулу ДСНС у місті-герої Старокостянтинів, що на Хмельниччині. Для нього служба — це не просто робота, а відповідальність за людей, колег і рішення, які доводиться ухвалювати в умовах підвищеної небезпеки.
Про це розповіли у головному управлінні ДСНС у Хмельницькій області.
Зі слів чоловіка, рішення пов’язати життя зі службою порятунку ухвалив ще після школи. Разом з однокласником обрав навчання за профілем цивільного захисту. Вплинули розповіді знайомих рятувальників — про ризик, нестандартні ситуації та відповідальність, з якою вони стикаються щодня.
"Це адреналін і невідомість. Але головне — розуміння, що від твоїх дій може залежати життя людини".
Михайло Джулій пригадав, повномасштабна війна застала у відпустці. Ранковий дзвінок від колег — терміновий збір у частині. Уже тоді стало зрозуміло: звичний ритм служби змінюється назавжди.
"Ніхто не знав, що буде далі. Була напруга і повна невизначеність".
Надзвичайник розповів, що після початку повномасштабного вторгнення його караул неодноразово залучався до ліквідації наслідків ворожих атак. Один із найбільш складних виїздів — пожежа на меблевому складі. Влучання спричинило масштабне задимлення, роботи проводилися у підвальних приміщеннях, у засобах захисту органів дихання. Ліквідація тривала пів дня.
"Було важко фізично і морально. Але коли завдання виконане — розумієш, що зробив усе можливе".
Михайло Джулій вирішив стати рятувальником після школи, січень 2026 року, Хмельниччина. Пресслужба Головного управління ДСНС у Хмельницькій області
Робота рятувальників, за словами чоловіка, часто відбувається в умовах повітряної тривоги та ризику повторних обстрілів. У таких випадках важливу роль відіграє чітка координація з іншими службами та поетапне планування дій.
"Ми завжди обговорюємо можливі сценарії. Безпека особового складу — перш за все".
За словами Михайла, ефективна робота можлива лише тоді, коли є повна довіра між рятувальниками — навіть якщо це підрозділи з різних громад.
"Немає хаосу. Кожен знає, що робити. Це і є злагодженість".
Після важких змін Михайло намагається відновлювати сили вдома, з родиною. Зазначив, що саме підтримка близьких допомагає триматися. У вільний час — риболовля, поїздки на природу, спокійний відпочинок.
Рятувальник розповів, що після перемоги хоче жити, працювати, розвиватися та більше часу проводити з родиною.
"Головне — залишатися зібраним, не панікувати і робити свою роботу".
Зі слів Михайла Джулія, за проявлену мужність та сумлінне виконання службових обов’язків під час ліквідації наслідків ворожих обстрілів його нагороджено відзнакою Президента України "За оборону України".
