За інформацією: Суспільне Хмельницький.
У Хмельницькому попрощалися із Олександром Горобняком, 28 жовтня 2025 року, Хмельницький. Суспільне Хмельницький
Сьогодні, 28 жовтня, у Хмельницькому попрощалися з воїном Олександром Горобняком. Рідні чекали на його тіло понад рік. Захисник загинув 2 серпня 2024 року на Покровському напрямку. Йому було 46 років.
Про це Суспільне Хмельницький розповіли дружина загиблого Леся.
За її словами, тіло чоловіка ідентифікували за ДНК-тестом.
"Я не могла вважати себе вдовою, поки не похоронила свого чоловіка. Майже рік я чекала тіла, яке неможливо було забрати. Мені здається, що про цю історію в Хмельницькому не знає тільки лінивий. Де я тільки не була з одним-єдиним проханням: допоможіть мені забрати тіло".
Жінка розповіла, що молодший син часто згадує про батька.
"Молодший син навчається у музичній школі №1. Кожного разу ходить попри куби і запитує: "Коли тато буде на кубах?". Вже буде, нарешті".
Дружина загиблого військовослужбовця пригадала, яким Олександр Горобняк був за життя.
"Ми з чоловіком познайомилися ще, як я була зовсім дитиною. Мені було 15 років, він якраз в армію збирався йти. Це було моє перше кохання. На сьогоднішній момент майже 35 років я знала свого чоловіка. Він був в моєму житті завжди. Я знала, що з будь-якої ситуації мій чоловік вийде так, як треба вийти. Я ніколи не бачила в нього ніякої корисливості, ніякої злоби".
За словами жінки, чоловік був добровольцем.
"Він служив ще у 2015 році. Колись я почула, що патріотизм – це найвищий ступінь моральності людини, і це про нього. Він розповідав, що на службі було дуже багато негативу. В той же час казав, щоб я ніколи й нікому не розповідала, що там було щось погане. Тому що всі хлопці, які там, навіть якщо вони чинять неправильно, вони вже найкращі. І я дотримуватимусь його принципу".
Леся розповіла, що Олександр Горобняк загинув на Покровському напрямку.
"Чоловіка із побратимами перекинули на допомогу під Покровськ. Там були дуже важкі бої. І на той час вони вже розуміли, що звідти не вийдуть живими. Він загинув, навіть не дійшовши до позиції".
Дружина загиблого зазначила, що після втрати необхідно намагатися продовжувати жити.
"Вони загинули для того, щоб ми жили. І сьогодні своєму молодшому синові я сказала: "Ти можеш грати в ігри, їхати з хлопцями на футбол, посміхатись, тобі не треба сумувати. Так само, напевно, хочу сказати усім".
За словами Лесі, у них залишилось двоє синів.
Прощання із полеглим захисником Олександром Горобняком, 28 жовтня 2025 року, Хмельницький. Суспільне Хмельницький
Побратим Олександра Горобняка із позивним "Черешня" розповів, що військовослужбовець доєднався до лав ЗСУ у 2015 році.
"Він служив ще з АТО. А я з ним познайомився уже з перших днів повномасштабного вторгнення. Спочатку ми були в роті охороні, потім нас перевели в 36 батальйон, після того відправили нас в Суми. Він був доброзичливим, товариським".
Побратим загиблого із позивним "Моджахед" пригадав, яким був герой.
"Пройшов багато бойових дій. Спогадів багато. Я завжди пам'ятатиму кожного з побратимів, з ким разом тримали зброю, ділили і воду, і їжу. Він був порядною людиною, на яку можна покластися".
