За інформацією: Суспільне Хмельницький.
Уляна Данилюк з плакатом. Уляна Данилюк
На Хмельниччині вже понад пів року родина чекає на повернення з війни Сергія. 48-річний військовий зник безвісти у січні 2025 року поблизу селища Удачне на Донеччині. У сім’ї не втрачають віри, що чоловік живий.
Про це Суспільне Хмельницький розповіла Уляна Данилюк.
Життя до війни
Сергій народився 15 жовтня 1976 року у селі Павликівці Хмельницького району. Закінчив дев’ять класів місцевої школи, далі навчався у Дзеленецькому ПТУ на тракториста. Частину життя працював за фахом, а потім — на фермі у селі Данюки, де й проживав. Любив рибалити та майструвати власними руками, зазначила донька Уляна.
"Він був дуже спокійним і врівноваженим. Перед тим, як щось робити, завжди двічі думав".
Для доньки Уляни батько найближча людина та особливо близька. Вона пригадала, незважаючи чи їй було 7 чи 17 років, батько нічого не шкодував для неї, завжди купував усе, що вона хотіла, незалежно від віку.
"Я завжди у батька була улюблена донька. Він нічого для мене не жалів, завжди купував те, що я хотіла, незалежно від віку. Навіть коли я була маленькою й накоїла шкоди — ніколи не карав. Пам’ятаю, навіть коли подусила маленьких зайченят чи як розбила носа, коли бігла за поросятами: тато поцілував і замастив ранку. Таких історій дуже багато".
Служба та війна
9 травня 2024 року Сергія мобілізували. Він служив на Харківському та Донецькому напрямках. Остання розмова з донькою відбулася 15 січня 2025 року, пригадала Уляна Данилюк.
"Він запитав, чи вдома все добре, і сказав, що зателефонує пізніше, після виходу з позицій".
За її словами, 19 січня 2025 року біля населеного пункту Удачне на Донеччині Сергій зник безвісти. За яких саме умов це сталося — невідомо.
"Я дізналася від мами. Вона отримала сповіщення через чотири дні після зникнення. У той момент для мене світ зупинився".
На Сергія чекають донька, дружина, зять та онук. У червні цього року його мама померла, так і не дочекавшись сина, розповіла Уляна Данилюк.
"Психологічно важко, але я тримаюсь. Батько завжди вчив ніколи не здаватися — і це дає мені сили боротися. Найголовніше — не переставати вірити, що рідний живий. Бо Віра, Надія та Любов здатні повернути навіть із того світу".
