За інформацією: Суспільне Хмельницький.
Олександр Маліновський зі своїми побратимами. Олександр Маліновський
За словами нацгвардійця, він думав, що з бойовим досвідом його одразу ж відправлять на передову. Натомість в тилу довелося охороняти стратегічні об’єкти. На фронт потрапив лише у серні 2024 року. Воював на Харківському напрямку, розповів Олександр, на посаді командира взводу. Перший бойовий вихід відбувся 4 вересня.
"З собою береш в голову лише те, що тобі потрібно. Залишаєш тривогу, паніку. Береш екіпіровку, сто разів думаєш, що з собою взяти. Монтуєш в себе в голові різні якісь сценарії. І чесно, навіть вилетіло з голови, що 5 вересня у мами день народження. І я змонтував таке маленьке відео, привітавши її, можна сказати, вже з бойової позиції".
Прямий контакт з ворогом відбувся на Донецькому напрямку, куди їх підрозділ передислокували у листопаді, розповів нацгвардієць, поблизу населеного пункту Нью-Йорк.
"Я вийшов з бліндажа, направлявся на позицію, щоб поміняти побратима. Я побачив двох окупантів, які стояли на відстані від мене близько десяти метрів. І просто говорять мені: "Свої" ".
Паніки не було, пригадав воїн.
"Знав, що мій автомат вже знятий з запобіжника. Я скинув його, вивів на одного, відкрив вогонь. І почав просто прострілювати по одному, по другому".
За словами Олександра, одного застрелив, інший сховався у посадці. А на ранок несподівано заскочив до їх бліндажа.
"Заскакує окупант, це той другий. І кричить: "Свої!". 10-15 пострілів в нього проходить. Це було на самому вході в бліндаж. Вони дійсно думали, що це їхній бліндаж".
В іншому бою поблизу Нью-Йорка, їх бліндаж оточили росіяни, розповів Олександр Маліновський.
"Просто зняли автомати з запобіжників, виходили по радіостанції доповідати, що є окупанти біля нас, біля входу. Нам пощастило, що біля нас недалеко були побратими. Вони висунулися до нас, почали прострілювати. І вони відступили.
За словами нацгвардійця, він продовжує службу в одній з військових частин національної гвардії, що дислокується на Хмельниччині.
