12 травня, у рамках святкування 450-річчя Української Першокниги – Пересопницького Євангеліє, в області пройшли урочисті заходи. Зокрема, на базі Хмельницького інституту МАУП відбулася Всеукраїнська науково-практична конференція "Пересопницьке Євангеліє – духовна святиня українського народу". Учасники конференції мали змогу оприлюднити свої дослідження, які стосувались історії створення Пересопницького Євангеліє, роль трудів Св. Рівноап. Кирила і Мефодія у духовно-культурному розвитку України, про розвиток українського книговидання тощо.

Урочистості з цього ж приводу були організовані і у Ізяславі. Після урочистого відкриття Міждисциплінарної науково-практичної конференції учасникам презентували факсимільне видання Пересопницького Євангеліє, один із примірників якого був переданий Ізяславському районному історико-краєзнавчому музею. Присутні та учасники конференції мали змогу відвідати виставку стародруків ХVІ-ХVІІ ст. та книг "Шевченкіана", виробів декоративно – ужиткового мистецтва на релігійну тему.

З історії: Пересопницьке Євангеліє, на якому тепер вже традиційно присягають на вірність народу Президенти України, розпочали писати в серпні 1556 року монахи Свято-Троїцького монастиря, який був у ХVІ столітті саме в селі Двірець Ізяславського району. Творці Євангелія залишили у книзі інформацію, яка вказує на час та обставини написання книги (15 серпня 1556 – 29 серпня 1561 року) та місця, де вона створювалась – Двірецький та Пересопницький монастирі. Отож, у нинішньому році Пересопницькому Євангелію виповнюється 450 років.

Як стверджують історики, переклад Євангелія українською мовою розпочато з ініціативи дружини князя Кузьми Івановича Заславського (Жеславського) Настасії Юріївни, яка походила з роду Гольшанських (Ольшанських), а потім під ім’ям Параскеви була ігуменею Двірецького монастиря, у якому й розпочалася робота над Євангеліє.
Ця рукописна книга великого розміру, фоліант з 482-х аркушів, тобто 964-х сторінок, вагою понад 9 кілограмів. Вона написана на пергаменті доброї якості, прекрасно збереглася. Оправлена в дубові дошки, обтягнуті зеленим оксамитом. Рукопис є одним з перших серед відомих дотепер перекладів Святого Письма українською літературно-писемною мовою середини XVI століття. За складом тексту це – четвероєвангеліє. Книга свого часу то зникала, то знову з’являлася. Нею володіли різні історичні постаті, а наразі Євангеліє зберігається в Інституті рукопису Національної бібліотеки України імені. В.Вернадського.12 травня, у рамках святкування 450-річчя Української Першокниги – Пересопницького Євангеліє, в області пройшли урочисті заходи. Зокрема, на базі Хмельницького інституту МАУП відбулася Всеукраїнська науково-практична конференція "Пересопницьке Євангеліє – духовна святиня українського народу". Учасники конференції мали змогу оприлюднити свої дослідження, які стосувались історії створення Пересопницького Євангеліє, роль трудів Св. Рівноап. Кирила і Мефодія у духовно-культурному розвитку України, про розвиток українського книговидання тощо.
Урочистості з цього ж приводу були організовані і у Ізяславі. Після урочистого відкриття Міждисциплінарної науково-практичної конференції учасникам презентували факсимільне видання Пересопницького Євангеліє, один із примірників якого був переданий Ізяславському районному історико-краєзнавчому музею. Присутні та учасники конференції мали змогу відвідати виставку стародруків ХVІ-ХVІІ ст. та книг "Шевченкіана", виробів декоративно – ужиткового мистецтва на релігійну тему.

З історії: Пересопницьке Євангеліє, на якому тепер вже традиційно присягають на вірність народу Президенти України, розпочали писати в серпні 1556 року монахи Свято-Троїцького монастиря, який був у ХVІ столітті саме в селі Двірець Ізяславського району. Творці Євангелія залишили у книзі інформацію, яка вказує на час та обставини написання книги (15 серпня 1556 – 29 серпня 1561 ро

Як стверджують історики, переклад Євангелія українською мовою розпочато з ініціативи дружини князя Кузьми Івановича Заславського (Жеславського) Настасії Юріївни, яка походила з роду Гольшанських (Ольшанських), а потім під ім’ям Параскеви була ігуменею Двірецького монастиря, у якому й розпочалася робота над Євангеліє.

Ця рукописна книга великого розміру, фоліант з 482-х аркушів, тобто 964-х сторінок, вагою понад 9 кілограмів. Вона написана на пергаменті доброї якості, прекрасно збереглася. Оправлена в дубові дошки, обтягнуті зеленим оксамитом. Рукопис є одним з перших серед відомих дотепер перекладів Святого Письма українською літературно-писемною мовою середини XVI століття. За складом тексту це – четвероєвангеліє. Книга свого часу то зникала, то знову з’являлася. Нею володіли різні історичні постаті, а наразі Євангеліє зберігається в Інституті рукопису Національної бібліотеки України імені. В.Вернадського.